Ось і закінчилась наша остання в цьому році експедиція в Кременець на гору для участі в УКХ змаганнях на Кубок УКХ комітету ЛРУ (діапазон 432 мгц).Я вирішив оперативно написати про цю експедицію, поки пам'ятаю всі тонкощі.Про те, що треба приймати участь в цих змаганнях, ми вирішили вже давно. Експедиція 7-8 вересня 2019 р. в Кременець, коли ми приймали участь в змаганнях на Кубок України (144 мгц), закінчилась для нас на позитивній ноті. Наша команда змогла стати кращою серед команд України. І ось для того, щоб попробувати взяти великий Кубок України на УКХ (за результатами 2-х турів), ми і вирушили 5-6 жовтня в Кременецькі гори. Найбільша висота цих гір - 398 метрів над рівнем моря. Для нашої місцини це досить таки суттєво. Для прикладу, Мізоцький кряж біля Рівного має середню висоту 300-320 метрів, вся територія Рівненської області , що знаходиться північнше Рівного - Поліська низовина з висотою над рівнем моря лише 100-150 метрів.Для зв'язків на УКХ висота над рівнем моря - дуже важливий фактор.5 жовтня з самого ранку я зателефонував Володі Сидорову (UX0KR). Домовились з ним, що о 10 годині я їду в Рівне, там ми купляємо продукти та маршруткою вирушаємо з автовокзалу "Чайка" в місто Сарни.Уже їдучи в маршрутці я отримав телефонний дзвінок від Юри Горця (UT5EL/A) про те, що наша експедиція буде в мінімальному складі, лише три радіоаматори: Юра Горець, Володя Сидоров та я. Едіку Назаруку (UT5ECZ) та Саші Бережному (UR3EZ) приїхати не виходить по різним причинам. Нашим побратимам з Гощанського району Миколі Федчуку (UR3KK) та Олександру Драгунову (US7KC) з Вараша приїхати також не вдалось.Тому Юра запропонував, щоб ми в Кременець не їхали , а відпрацювали цей тест з Клесова Рівненської областіЯ сказав, що раз зібрались на гору, то їдемо на гору. І хоч нас буде мало, але ми постараємось зібрати антенну та щоглу , все налаштувати та показати достойний результат. Юра погодився з моїми думками, сказав, що в Сарнах нас зустріне автомобілем.А далі все було без несподіванок. Відправились з Рівного маршруткою в 12.15 і досить швидко приїхали в місто Сарни , столицю поліського краю Рівненської області.

Трохи почекали Юру Горця, ще докупили продуктів та автомобілем вирушили додому до Юри. Він проживає в селі Вири за 32 км від Сарн і 10 км від залізничної станції Клесів.Приїхали до Юри Горця ще завидна. На території Юри я побачив велику кількість потужних радіоаматорських антенн: стек з 4 антенн для роботи через Місяць, багатоелементні Яги, штир 21 м для роботи на 1.8 мгц та багато іншого.

Радіоаматорський шек Юри (UT5EL/A) знаходиться на другому поверсі особистої садиби. На столі - самий новий ICOM 9700, різні підсилювачі, ноутбуки і т.п.Вся стіна шека - в найпрестижніших дипломах радіоаматорів. Я вручив Юрі кружку з логотипом UARL-IARU, що була завойована командою UT7KZZ в змаганнях і привезена мною з центрального офісу ЛРУ. 

Після приготуванні шашликів, смачної вечері (дякуючи господині дому Ірині Горець), ми приступили до завантаження в автомобіль антенн, щогли, радіоапаратури, генератора, палаток і всього того, що могло нам знадобитись в експедиції.

Володя Сидоров запропонував взяти в поля 2 антенни на 432 і зробити там стек. Юра був проти цієї ідеї, тому що виграш стеку в порівнянні з однією антенною досить невеликий (близько 2 дб), але вага антенної системи і настроювання стеку значно утруднить нам роботу в експедиції. Я спочатку схилявся до думки Володі, але потім прийняв сторону Юри. Як результат - Володя переміг, і ми взяли з собою цілих 3 антенни. Наскільки це рішення було правильним, ми зрозуміли лише на горі, коли почали монтувати антенну. Але про це пізніше.У Юри ми переночували і о 8 годині ранку вирушили на Кременець. Це місто знаходиться на кордоні Рівненської та Тернопільської областей, від міста Дубно 35 км, від Почаївської лаври 20 км. Кременецькі гори - національний природний парк (URFF-041).Поруч з нашим місцем дислокації , куди ми вирушили, знаходиться За́мкова гора́, Бона - гора-останець, належить до Кременецьких гір. 3і сходу прилягає до центральної частини міста Кременець і піднімається над ним у вигляді вулканічного конуса заввишки до 100 м. Абсолютна висота близько 397 м. над р. м.Дорога з Вирів до Кременця пройшла без пригод. На гору ми прибули десь о 13 годині. Наша гора називається Дівочі скелі. Вікіпедія про цю гору дає такі відомості: "Діво́чі Ске́лі (інші назви - Дівоча Гора, Дівичі Скелі) - гора і скелі в Кременецьких горах, комплексна геологічна система в межах національного парку «Кременецькі гори». Розташована на північно-східній околиці міста Кременця ". Висота тут менша, ніж на Боні, всього 376 метрів.В інтервалі з 13 до 17 години займались монтажем антенни, встановленням великої палатки, підключенням генератора та іншими супутніми справами. Але в зв'язку з тим, що нас було лише троє, побігати всім прийшлось чимало. Перші складнощі виникли, коли ми відкрили коробку з антенною, де був напис "430 мгц". Там виявились елементи антенни на ... 144 мгц. Виявилось, що помилково було спаковано антенну не в ту коробку! А якби ми взяли лише цю одну коробку?! Тоді б прийшлось з горя випити весь запас "спиртових горюче-мастильних матеріалів", поплакати на Дівочій горі і їхати назад, як кажуть росіяни, "нє солоно хлєбавши". Слава Богу, ми взяли з собою ще 2 антенни! Відкривши ще дві коробки, ми переконались, що ці антенни на 430 мгц - те що нам треба.Юра Горець нами керував по монтажу антенної системи, але й я з Володею Сидоровим вже мали невеликий досвід, що і як робити. Антенну I0JXX змонтували десь через годину-півтори. Підключили кабель з комплекту, поміряли КСВ "Rig Expertom". Виявилось 1,5. Для УКХ це забагато, щось не те. Перевірили по-новому монтаж. Все правильно, кожен елемент - діректор під своїм номером і знаходиться на своєму місці. Вібратор має контакт, кабель без проблем. Почались "танці з бубном". Все нормально, а КСВ високий! Підняли полотно антенни від землі, те саме. Попробували змінити налаштування перемичок на вібраторі антенни - толку мало! Але ж чуда не буває, десь щось не то, але здається що все то! Володя Сидоров запропонував замінити кабель на інший. Замінили, поміряли КСВ, о чудо, КСВ 1,04!!! Вся справа була в кабелі, можливо він йшов в комплекті з антенною на 144 мгц?Повністю ми були готові до роботи в ефірі... за одну хвилину до початку змагань, в 16год. 59 хв. Цього разу до азимутальної карти та стрілки на щоглі ми вже підійшли зі всією увагою Карта була надрукована на принтері заздалегідь, до спеціальної площадки під щоглою була приклеєна намертво (строго по компасу), стрілка-вказівник азимуту був виготовлена з грубого мідного дроту та добре прикручена до поворотної щогли. Як виявилось, під час змагань, налаштування цього вузла ми провели досить точно і калібрування по сигналам станцій не знадобилось.Перші хвилини змаганнь, перше QSO з нашим сусідом Миколою Рокицьким з Тернополя (UR5BFX). Чує нас нормально, ми його також.Відразу ж підвисає основний ноут і перезавантажується сам по собі ICOM 9700. Знову якісь проблеми! Навішуємо ферити на всі шнурки, які бачимо перед собою. Проблема не зникає, працювати в ефірі неможливо. Десь якась наводка. Почали розбиратись. Хвилин через 20 знайшли причину. Кабель від антенни близько проходив біля трансивера та ноута. Відвели на відстань 70-100 см. Стало все в норму. Але палатку тепер неможливо закрити на ніч. Подумали, скільки тієї ночі? Ми приїхали сюди в змаганнях працювати , чи думати про якийсь комфорт?!Ну а тоді пішло- поїхало. За допомогою бельгійського чату ON4KST пробували домовлятись з аматорами різних країн про проведення QSO з EM5K. Інтернет на горі був дуже нестабільний. Модем виключався дуже часто, але ми не здавались. В основному "зазивалою" був я (UW5KW), почав роботу в ефірі Юра, а Володя був на підхваті. Спочатку прохід був неважний. Спрацювали з Києвом, з хлопцями з Чернівців, деякими львів'янами. Дальніх станцій не було. Розвернули антенну на північ . Переключились в режим ЧМ та попробували спрацювати з рівнянами. Як не дивно, вдались зв'язки з UX0KX, UX0KM, UR3KK, UR5KHM і навіть UR5KEK з міста Сарни (170 км від нас). У Олександра (UR5KEK) саморобна антенна RZ9CJ на висоті 4 метра від землі. Наша антенна з 39 елементами на висоті 10 метрів від поверхні гори працювала більш ніж добре!Юра Горець розвернув антенну на схід, пробував зв'язки зі східною Україною. Прохід був поганий. Станції йшли з глубокими QSB.Потихеньку почали відповідати румуни, угорці, словаки. Ближче до 20 годин вже можна було пробувати зв'язатись з чехами, білорусами, нашими східними українцями.Поляки нас стабільно ігнорували. Провели лише декілька QSO з 8 району Польщі. Інші не хотіли з нами працювати, хоча в чаті я до них писав на польській мові.Працювали ми до 2 години ночі, Юра Горець вже відпочивав, тому з Харковом (UR5LX) та Дніпром (UR4EWZ) зв'язались ми з Володею. В інтервалі з 00 до 01 години ночі були найдальші наші зв'язки. Я підвів на частоту, а Володя Сидоров телефоном спрацював з DF0HTW. Це за 950 км! Ми старались спрацювати ще з одним з німцем за 1100 км, але не вдалось! Що цікаво, останні слова прощання з нами німецького оператора DF0HTW потонули в QSB, а потім на протязі цілої години ми в ефірі не чули жодної станції. В 2 години ночі було прийнято рішення - перестати підігрівати атмосферу своїм сигналом, а лягти спати. То ж не дурний придумав, що "Утро вєчера мудрєнєє...". Ми завалились спати в одній палатці, закрити її не було змоги. Китайський дуйчик, що мав нас хоч трохи зігрівати, був безсилий проти природи. Природа вирішила нам дати нічну температуру +2 градуси з сильним туманом та вітерцем, що пронизує тіло, не дивлячись на бушлати та теплі куртки. Тому, спати нам прийшлось фактично на вулиці, при температурі +2. Та нам ще повезло з погодою, Дмитра Павліка  (UR7D) в Карпатах взагалі занесло снігом, антенна вкрилась шаром льоду, КСВ піднявся, працювати на 432 він не зміг.

Всі були дуже стомлені, покрутитись вдень прийшлось пристойно. Десь о 4 годині ночі я розплющив очі і побачив, що Юрко прокинувся і готовий до роботи. Володя спав, щось там бурмотів, закутався в два спальники. Ми його вкрили третім спальником, а самі сіли попрацювати, щоб не пропустити ранішнього проходу. Юра зайняв місце біля Айкома, а я сів на чаті. Прохід відновився. З'явились дальні станції з півдня, півночі, сходу.Вдався найдальший зв'язок з півдня - LZ0C (десь 850 км).Годин до 10 ранку ми нормально працювали. Бали непогані зв'язки з румунами, чехами, словаками, хорватами, угорцями. З півночі були білоруси. Найдальший- EW6FS.Зі сходу пробували працювати з UT8AL та UR3VKC. Та не змогли, навіть присутність сигналів не чули.Після 10 години туман став настільки густий, що розгледіти щось було важкувато. Прохід зник повністю. Ми ще трохи "подригались" після 10 години, але зрозуміли, що нічого путнього не вийде - проходу просто не було. Навіть сигнал UR5BFX повністю зник. Десь в 12 годині було прийнято спільне рішення: знімати антенну, згортати позицію, готуватись до виїзду додому. Туман почав потроху розсіюватись, пригріло сонечко. В 14 годин дня на гору повернулось літо. Можливо і прохід на 430 Мгц повернувся. Але було пізно, антенна вже лежала на землі, а палатка була розібрана. Мене весь час тягнуло спати, адже майже не відпочивав. Та нічого, поки працював, сон відійшов, зате коли сів в авто, сон навалився зі страшною силою.Попередній результат роботи такий - проведено 50 зв'язків. Середня відстань одного QSO - близько 400 км. Сумарний кілометраж - близько 20000 км, що досить таки непогано.Тепер залишається підготувати звіт та вислати його суддям.

Дорога додому пройшла без пригод. Я вставляв сірники в очі, щоб не закривались повіки. Зупинились на якійсь заправці біля Дубно, перекусили по хот-догу та випили по чашці кави. Вдома в Здолбунові я був близько 16 години,а Юрко та Володя поїхали на Рівне.Завалився спати в 16 годині дня, а прокинувся о 8 годині на слідуючий день. Відразу ж сів за написання цієї статті, поки все пам'ятаю і нічого не забув.Там деякі радіоаматори пишуть в інтернеті, що мов станція EM5K порушує регламент, працює спеціальним позивним в змаганнях, не дає через дріб "поле". В нашій ліцензії Укрчастотнагляду написано, що позивний EM5K може використовуватись лише в змаганнях. Термін дії ліцензії - до кінця 2019 року. А чи доречно нам в змаганнях використовувати /р - ми самі будемо вирішувати. Тут на УКХ навіть контрольний номер зв'язку потрібно повторювати по 5 хвилин, тому що важко приймати!Критикувати нас можуть лише ті, хто на УКХ не провели жодного зв'язку, будь-які змагання ігнорують, зате звикли повчати всіх навкруги.Слідуючі змагання, в яких прийме участь радіостанція EM5K- CQ WW DX Contest в останні суботу-неділю листопада. Планується робота телеграфом в діапазоні 160 метрів.Члени нашого колективу Юра Горець (UT5EL/A), Едік Назарук (UT5ECZ) та дніпропетровець Олександр Кормаков (UR7EU) їдуть на початку листопада 2019 року на північ Греції, звідки позивним J42L будуть працювати в Ukrainian DX Contest. Вони просять всіх українців підтримати їх в цих змаганнях.Ось і все, що я хотів вам написати. До нових зустрічей в ефірі.

Володимир Ткачук (UW5KW)

07.10.2019 року

13 год. 02 хв.