Саме спортивного виду аматорського захоплення радіозв’язок на Глухівщині почав набирати з кінця 60-их років минулого століття. Все почалося з ентузіастів зверх-дальнього прийому телевізійних та радіо передач, викладачів спеціальних дисциплін Глухівського технікуму гідромеліорації та електрифікації сільського господарства, Кириченка Степана Івановича, Шутенка Олексія Семеновича та Вінди Віктора Дмитровича, які збирали саморобні теле- та радіоприймачі і виготовляли для них чутливі підсилювачі радіочастот, що давало змогу приймати трансляції програм з віддалених областей. (Вони ж зробили перший телеретранслятор для глухівчан, що дало змогу дивитись першу програму центрального телебачення). Це дало добрий поштовх для відновлення аматорського радіозв’язку в нашому місті. Коли під час експериментів приймач натрапляв на смугу частот для аматорського зв’язку, то з  великою цікавістю слухали перемовини радіоаматорів-короткохвильовиків студенти, які під час дослідів знаходились в лабораторії. Це були майбутні радіоконструктори та аси радіоаматорського зв’язку – Снігир А.О., Онищенко В.І., Манжос В.М. та Ковальчук І.О.. Анатолій Снігир згодом став викладачем спецдисциплін в цьому ж закладі і багато його вихованців стали відомими радіоаматорами  в нашій області та за її межами. Валерій Онищенко став інженером-електронщиком і був для нас «ходячою енциклопедією» - в нього завжди знаходилась дуже цінна порада, коли в когось щось не виходило з радіосхемою приймача чи передавача. Володимир Манжос починав з радіоаматора-спостерігача, згодом – перший в Глухові позивний UB5C…., а коли за направленням поїхав на Далекий схід, отримав позивний сигнал UA0SFO. За поверненням на батьківщину змінив його на RB5AZ, а згодом на UT0AA.

Кириченко С.І.                             Снігир А.О.                    Онищенко В.І.             Манжос В.М.  RB5AZ, UT0AA. На жаль, нині SK!

Найбільш активним радіоаматором – саме короткохвильовиком – з кінця 60-десятих став Ковальчук Ігор. Після знайомства з радіоаматорами м. Суми та інших міст області покинув популярне на ті часи заняття - «радіохуліганство» на середніх хвилях (до речі, ми всі проходили через це!) - і став серйозно займатись аматорським радіозв’язком. Отримав свій перший позивний спостерігача та почав готуватись до екзаменів на отримання дозволу на вихід в ефір. Ігор активно вивчав  азбуку Морзе та правила ведення аматорського радіозв’язку. Заодно залучав до своїх занять і двох своїх братів – Олександра та Володимира. Захищаючи свій диплом на закінчення технікуму, Ігор виготовив передавач АМ та CW модуляції та конвертор для старої радіоли на діапазон 28-29 МГц. З цією апаратурою, на початку 1970 року він  отримав перший дозвіл на роботу в ефірі на УКХ частотах з позивним сигналом RB5AAT.

Ковальчук І.О. RB5AAT, UB5AAQ, RB5AQ, UT8AQ.

Такий розвиток подій дав добрий поштовх у захопленні радіоаматорським зв’язком для інших «радіохуліганів», які на той час почали з’являтись у Глухові. Перш за все документи на дозвіл проведення радіозв’язків подав брат Ігоря Олександр і дозвіл з позивним RB5AAZ він отримав в кінці 1970 року.

Ковальчук О.О. RB5AAZ,UB5AAL,RB5AL,UT8AL.

Коли, навесні 1970 року, Ігор відбув на строкову службу в армії, Олександр почав розробляти свою апаратуру для радіозв’язку. Він виготовив передавач з CW та CLC модуляцією, переробив стару радіолу для прийому CW сигналів на діапазонах 80, 40, та 20 метрів та конвертор Пенкіна на 10-и метровий діапазон і почав експериментувати з антенами – LW, W8JK, GP та 2-el Quad на 28 МГц. За ініціативи Олександра в Глухові почали цікавитись КХ зв’язком і його товариші. В середині 1971-го року він разом з Олександром Комликом RB5ABB відкривають першу колективну аматорську радіостанцію UK5AAO, для якої дирекція ЗОШ № 2 надала приміщення. Першим апаратом для радіозв’язку на «колективці» був трансивер UW3DI-1, який виготовив Олександр RB5ABB. Згодом ця колективна радіостанція стала центром радіоаматорського руху на Глухівщині. По поверненню зі служби в армії Ігор Ковальчук почав активну діяльність на ниві радіоспорту – як радіозв’язок на КХ так і спортивна радіопеленгація. Коли Олександра призвали до лав армії, начальником UK5AAO став Ігор. Наприкінці 1972 року за його ініціативою  був створений громадський самодіяльний радіоклуб, який, з долею гумору, отримав назву “ФАНАТИКИ”. Тут стали збиратись однодумці та небайдужі до Радіо друзі. Хтось вчився спостерігати за роботою аматорів в ефірі, хтось вчив азбуку Морзе, інші розглядали варіанти схем приймачів та передавачів, ділились зібраною літературою. Навіть почали шукати та знаходити «радіохуліганів» - за допомогою звичайних середньохвильових радіоприймачів із заекранованими з трьох боків (звичайне відро hi!) магнітними антенами, шляхом перехресного пеленгу та компасу. Вели з ними бесіди і багато хто з них стали справжніми аматорами-короткохвильовиками. Так, на початку та середині 70-их років в Глухові та Глухівському районі дозволи на роботу в ефірі отримали:RB5ABB – Комлик Олександр,RB5ABG – Конотопцев Валерій, згодом UB5AAU в м. Лебедин (SK!),RB5ACH – Устименко Володимир, згодом UB5ABZ,RB5AO,UT5AO (SK!),RB5ACQ – Рева Олексій,RB5ACR – Змєєв Василь (SK!) ,RB5ACS – Себельдін Олександр,RB5ACU – Корнієнко Анатолій, згодом US5ACU,RB5ACX – Волкова Валентина, згодом UB5AEE (SK!) ,UB5AAN – Сиренко Микола, згодом смт. Ульянівка,UB5AAS – Ковальчук Володимир, згодом RB5AS,UT8AS,UB5AAZ – (цей позивний згодом видадуть ще раз)Горбачов Сергій, згодом RK9A. В цей час були відкриті кілька колективних радіостанцій:UK5AAO – ЗОШ № 2,UK5AAP – школа-інтернат м.Глухів,UK5AAU – технікум ім.. С.А.Ковпака м.Глухів,UK5AAV – пед..інститут м.Глухів,UK5AAY – ЗОШ с.Слоут, Глухівський р-н,UK5AAZ – СЮТ м.Глухів,UK5ABC – відділення ДТСААФ м.Глухів.

Чергове засідання аматорського клубу “Фанатики”                UK5AAY с.Слоут

З кінця 1972 року колектив UK5AAO почав активно брати участь у змаганнях з радіозв’язку на КХ та УКХ (на той час починались з 28 МГц). В 1973 році цей колектив на чолі з Ковальчуком І. у Чемпіонаті СРСР з радіозв’язку на УКХ здобув перемогу серед станцій аматорів периферії (жителів села та маленьких міст).На базі станції юних техніків, крім колективної радіостанції, працювали гурток спортивної радіопеленгації та гурток підготовки радіотелеграфістів. Деякі вихованці цих гуртків згодом теж отримали дозволи на роботу в ефірі.

На позиції “лисиці” UB5ABZ i UB5AAL          Чергові збори на UK5AAO

Найбільшого розвитку радіоаматорський рух на Глухівщині набув на початку та середині 80-их років. Після відкриття діапазону 160 метрів кілька аматорів отримали позивні сигнали, які починалися з EZ5….. і працювали лише на 1,85 МГц. Згодом всі вони отримали повноцінні КХ позивні. На той час в Глухові та районі додалися ще короткохвильовики:

RB5AFK – Бабкін Олександр, згодом UT5AFK (SK!)

         RB5AGC – Тарасов Ігор

UB5AAK – Ковальчук Діана

UB5AAX – Устименко Валентина

UB5AAZ – Кузовой Віталій, згодом UT5AZ

         UB5ABD – Золотарьова Тетяна

         UB5ABE – Андрієнко Леонід

         UB5ABF – Золотарьов Микола (SK!)

         UB5ABG – Зюзько Михайло (SK!)

         UB5ABR – Звоник Олександр

         UB5ABW – Лістратенко Анатолій

UB5ACF – Московко Михайло, згодом UR5AC

UB5ACL – Шеремет Ігор

UB5ADN – Грищенко Володимир, згодом UY3AW м.Конотоп

UB5AEJ – Петрушов Сергій

UB5AEK – Удод Михайло (SK!)

UB5AHB – Стельмашов Борис, згодом UR3AGN (SK!)

UB5AHC – Заблоцький Юрій, згодом UR5AHC

UB5AHE – Сорбат Ігор, згодом UY1AW

UB5AHJ – Ющенко Юрій

UB5AHK – Устименко Віктор

UB5AHM – Демченко Володимир

UB5AHW – Подопригора Віталій

UB5AHX – Клименко В.

UB5AIO – Сельськов В.

Працювали з різним успіхом такі колективні радіостанції:

UB4AWO – МПТУ № 15, м.Глухів

UB4AWP – школа-ітернат ім.. М.Жужоми, м.Глухів

UB4AWR – завод агрегатних вузлів, м.Глухів

UB4AWS – завод Електропанель, м.Глухів

UB4AWU – технікум ГТГЕСГ, м.Глухів

UB4AWV – Глухівський педуніверситет

UB4AXC – відділення ДТСААФ, м.Глухів

UB4AYF – ЗОШ, с.Баничі

UB4AYK – ЗОШ № 2, м.Глухів

UB4AZA – СЮТ, м.Глухів

З середини 70-их до середини 90-их колективом клуба “Фанатики” було проведено кілька радіо експедицій по різним місцям. Перша, в 1975р., пов’язана з 30-и річчям Перемоги у ІІ Світовій війні, мала позивний UB30SK і пройшла по місцям бойової слави партизанського з’єднання С.А.Ковпака.

Наступна – присвячена 35-й річниці Перемоги з виїздом на берег річки Десна біля с.Пирогівка  Шосткинського р-ну.

Ще одну, досить потужну експедицію було проведено активом клубу "Фанатики" за підтримки Глухівського виконкому та місцевого відділу ДТСААФ. Це була подорож по місцям бойової слави партизанського загону під командуванням С.А.Ковпака – 40-а річчя відомого рейду від Путивля до Карпат. З позивним сигналом EK5A ми проїхали через всю Україну та південними областями Білорусі. З нами разом були і учасники тих боїв, партизани Литвинець Марія Степанівна, Деркач Марія Лазарівна, Мельниченко Євген Олександрович та Данілов Микола Олександрович (на час експедиції відомий радіоаматор з Підмосков'я UA3DFE, нині, на жаль, SK!).